21 березня ми відзначаємо Всесвітній день поезії, призначений рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО. Це рішення було прийнято в зв’язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Крім того, поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтв. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

     Вже стало традицією навесні в стінах нашого навчального закладу проводити відкрите засідання літературної студії «Заспів», приуроченого Всесвітньому Дню поезії.  Цьогоріч цей захід відбувся 21 березня і на ньому зібралися всі небайдужі до поетичного слова. Бо поезія – це безсмертне мистецтво, і навряд чи знайдуться в світі люди, яким би не подобався жоден вірш будь-якого автора. Багато хто в різні періоди свого життя теж намагаються писати, і в них виходять цілком хороші поезії, що заслуговують на те, аби бути почутими. Отож, свої поетичні доробки представили аудиторії Бухал Вадим, студент групи Т-32б та викладач зарубіжної літератури Мірошник Наталія Леонідівна. Слід зазначити, що цей захід був розділений на три частини. Першу – ми присвятили145-тій річниці з дня народження Лесі Українки. Студенти читали поезії поетеси, котрі студійці добирали самі на власний смак. Студенти і викладачі не лише читали обрані поезії, що особливо припали до душі, а й коментували свій вибір. Бо душа українського народу, його ідея та серце стали уособленням постаті Лесі Українки. Вона  несе полум’я надії до кожної оселі і освітлює цю оселю своїм портретом, мов ікона. В цьому її феномен, в її душі. Цей феномен відіграє потужний, переломний момент в духовній історії народу, бо реалізує ідею нації, ідею народної свідомості. Своїми поезіями  Леся Українка відроджує Україну. Вона показує весь менталітет народу, і кожен, читаючи її поезії, ніби вдивляється в дзеркало і бачить власну душу. Бо кожна риса душі українця вже описана в поемах та віршах поетеси. Тому  Леся – більше, ніж автор, вона– душа народу.

 

   У другій частині звучала власна поезія студійців, а в третій – учасники заходу брали участь у виконанні надзвичайно цікавих творчих завдань. Насамкінець зі словами вітання виступив директор технікуму Корнієнко Віктор Миколайович, який подякував усім присутнім за чудові вірші та небайдужість до поетичного слова і вручив кожному Подяки та подарунки, які були надані студентським профкомом ( голова – Мусієнко Ліана Олександрівна).                                                                 

… Пройде час. Слідом за нами прийде нове покоління, яке, напевно, буде краще за наше. І, можливо, в нього будуть вже свої орієнтири, свої цінності, навіть своє поняття «поезія». Але у будь-які віки її Величність Поезія залишиться винятковим, унікальним явищем на Землі.

 Н.Л.Мірошник,